Всеукраїнський конкурс з українознавства «Патріот»

Патріотизм починається з малого - з любові до місця, де ти народився, де живеш, з любові до своїх батьків, до своєї історії, до рідної мови, до справи, яку ти виконуєш. Кожна людина не залежно від віку, статі, посади повинна бути патріотом, і не має значення, чи ти президент країни, чи учень школи - твій патріотизм - у якості виконання тієї справи, якою ти займаєшся.

Ліна Костенко

1. Лі́на Васи́лівна Косте́нко — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, премії Петрарки. 
3. Народження: 19 березня 1930 р. (84 роки), Ржищів
4. Повне ім’я: Ліна Василівна Костенко
5. Книги: Записки українського самашедшого, Trysta poezii
6. Діти: Оксана Єжи-Янівна Пахльовська, Василь Васильович Цвіркунов-молодший
7. Освіта: Літературний інститут імені Горького (1956)
8. Нагороди: Герой України, Орден князя Ярослава Мудрого
9. 
   
   
   
   Слово, моя ти єдиная зброє,
   Ми не повинні загинуть обоє.
   Леся Українка
10. 
    

         

11.          Біль єдиної зброї

12. Півні кричать у мегафони мальв —
    аж деренчить полив’яний світанок…
    Мій рідний краю,
    зроду ти не мав
    нейтральних барв, тих прісних пуританок.

    Червоне й чорне кредо рукава.
    Пшеничний принцип сонячного степу.
    Такі густі смарагдові слова
    жили в тобі і вибухали з тебе.

    Слова росли із ґрунту, мов жита.
    Добірним зерном колосилась мова.
    Вона як хліб. Вона мені свята.
    І кров’ю предків тяжко пурпурова.

    А хтось по ній прокопував рови.
    Топтав, ганьбив нам поле найдорожче.
    І сниться сон: пасуться корови —
    сім тучних, але більше тощих.

    Скубуть озиме, нищать ярину,
    ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.
    Трагічна мово! Вже тобі труну
    не тільки вороги, а й діти власні тешуть.

    Безсмертна мово! Ти смієшься гірко.
    Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі.
    Вони ж дурні, вони ж знімали мірку
    з твоїх принижень — не з твоєї величі!

    Твій дух не став приниженим і плюсклим,
    хоч слала доля чорні килими
    то од Вілюйська до Холуйська,
    то з Києва до Колими.

    З усіх трибун — аж дим над демагогом.
    Усі беруть в основу ленінізм.
    Адже ніхто так не клянеться богом,
    як сам диявол — той же шовінізм.

    Як ти зжилася з тугою чаїною!
    Як часто лицемірив твій Парнас!..
    Шматок землі,
    ти звешся Україною.
    Ти був до нас. Ти будеш після нас.

    Мій предковічний,
    мій умитий росами,
    космічний,
    вічний,
    зоряний, барвінковий…
    Коли ти навіть звався — Малоросія,
    твоя поетеса була Українкою!

Гімн України

Чубинський  Павло Платонович 

(1839–1884) 

Видатний діяч українського

національного відродження,

педагог, етнограф, юрист,
організатор Південно-Західного

відділу Імператорського 
Російського географічного

 товариства, автор державного
гімну України «Ще не вмерла Україна» 

                                Верби́цький Миха́йло  Миха́йлович український композитор, хоровий диригент, священик УГКЦ, громадський діяч, автор гімну України «Ще не вмерла Україна».

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації

з організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді  у 2014/2015 навчальному році

http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/patvich17/ 

27 січня Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Міжнаро́дний де́нь па́м'яті жертв Голокос́ту — пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.

"Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всімнародам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції ГА ООН.

 Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами - ще понад 90 держав.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти, як пам'ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Уперше Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначили в усьому світі у 2006 р. Проте деякі країни відзначали цей день і раніше.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 р. № 3560-VI "Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру" на державному рівні Українавперше відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту у 2012 році.

Бій під Крутами

Бій під Крутами — бій 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія бою або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини бою монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.

Леонід Перфецький   Бій під Крутами. Акварель

        «Пам'яті тридцяти»

На Аскольдовій могилі Поховали їх — Тридцять мучнів-українців, Славних молодих... На Аскольдовій могилі Український цвіт! — По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? Квітне сонце, — грає вітер І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. На Аскольдовій Могилі Поховали їх. Павло Тичина, 1918 рік

Тетянин день