Ми - патріоти України



Діяльність учнівського самоврядування






 Випускний вальс 11 класу (2016 рік)




  Докладніше на сайті  «Ми – українці!"

           Подарунок бійцям
  З Новим роком та Різдвом!
Учні, батьки та вчителі Запорізької гімназії № 93
передали волонтеру Яковенко Яні Володимирівні
пакунок з подарунками, листами для бійців АТО. 
     




Видатні люди Запоріжжя

Лиходід Микола Хомич    (01.11.1940, с. Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області - 1993, м.Запоріжжя) - поет, член Національної спілки письменників України.

                         


     Петро́ Па́влович Ребро́ — український поет, журналіст, гуморист і сатирик, громадський і культурний діяч. Народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці, Куйбишевського району, Запорізької області, в родині колгоспника. 22 березня 2014 - Помер.




     Анатолій Васильович Сердю́к (народився 13 вересня 1967, Запоріжжя) — український композитор-пісняр, співак, громадський діяч, журналіст. Член творчої спілки Асоціація діячів естрадного мистецтва України, член Національної спілки журналістів України, заслужений працівник культури України, Заслужений артист естрадного мистецтва України.


Жаботинський Леонід Іванович (28 січня 1938) — радянський спортсмен, важкоатлет, дворазовий абсолютний олімпійський чемпіон з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії (1964, 1968), чотириразовий чемпіон світу (1964-66, 1968) і дворазовий чемпіон Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963–1974), П'ятиразовий чемпіон СРСР, прапороносець команди СРСР на відкритті Олімпійських Ігор 1968 року та закритті Олімпійських Ігор 1964 і 1968 років. Довгий час жив у Запоріжжі і нині називає його своїм рідним містом.



      Олена Кучер (після заміжжя взяла прізвище чоловіка Тополя (сценічне ім'я Alyosha * 14 травня 1986 року, Запоріжжя)) — українська співачка та композитор, представниця України на пісенному конкурсі Євробачення 2010 року, що проходило в Осло. Alyosha виграла національний відбір на конкурс Євробачення.


      Владисла́в Микола́йович Я́ма  — український танцюрист, хореограф, а також суддя телевізійних проектів «Танцюють всі!» та «Україна має талант». Народився 10 липня 1982 у Запоріжжі в родині вчителів-істориків.



Денис Олегович Силантьєв (3 жовтня 1976, Запоріжжя) — український плавець, заслужений майстер спорту України, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу та Європи з плавання.

- Перший чемпіон світу з плавання в незалежній Україні,
- Чотириразовий володар Кубку світу з плавання в номінації "батерфляй",
- Срібний призер Олімпійських ігор,
- Встановив 37 рекордів України,
- Нагороджений орденом "За заслуги" ІІ та ІІІ ступеня,
- Кандидат педагогічних наук, дисертація на тему: Реабілітація слабозорих дітей засобами плавання,
- Президент Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання,
- У 2004 році ніс прапор України на Олімпіаді в Афінах (брав участь у чотирьох Олімпіадах)
Денис Силантьєв тренувався в спортивному товаристві «Спартак», в Запоріжжі та Києві.Срібну олімпійську медаль він виборов на сіднейській Олімпіаді в запливі на 200 метрів стилем батерфляй.У 2013 взяв участь у шоу Вишка, де дійшов до фіналу і зайняв 4 місце.





 


Твір на тему: «Душа болить за рідну Україну»

На життєвому шляху сучасного українця досить часто виникають проблеми, які змушують майже щодня ставати перед вимушеним, іноді дуже важким вибором. Що ж казати про Україну в цілому, якщо кожен її громадянин стоїть на роздоріжжі? А потім ще й політики з газет і екранів телевізорів журять співвітчизників за те, що ті залишають рідну землю у пошуках кращого життя і їдуть за кордон. Звісно, їм, добре забезпеченим матеріально, не зрозуміти пересічних українців, бо кажуть же, що «Ситий голодному не товариш».
Але ви ж політики, народні обранці, світ голови неньки-України і цвіт нації! То де ж були ваші спроби підняти рідну країну з колін останні десять років? Серце стискається, коли згадуєш зовсім недалеке минуле, коли неможливо було достукатися до представників привілейованих верств населення. Прикро й те, що на протязі останніх років проблеми України не вирішувалися, а накопичувалися і примножувалися.
Ще великий Кобзар Т. Шевченко закликав своїх співвітчизників до боротьби за свободу і незалежність України. Та, отримавши цю незалежність, яку наші пращури, а потім діди і батьки вибороли ціною неймовірних зусиль, наша колишня влада навмисно руйнувала вже вільну, але «нерідну» для них країну. Але як же могли вони називати Україну своєю, якщо постійно прагнули сховатися під крилом однієї з сусідніх держав – якої саме, добре усім відомо.
Зараз наша держава схожа на маленьку дитину, у якої, врешті-решт, з’явилися рідні батьки, що прагнуть зробити цю дитину щасливою, могутньою і дійсно незалежною. І це дуже своєчасно, адже вже давно нашій Батьківщині був потрібен янгол-хранитель, який би піклувався про неї, піклувався б про наших співвітчизників.
Дякувати Богові, що у нас є справжні патріоти, які знайшли в собі мужність постати проти страшної і безжальної машини влади, а деякі з них заради справедливого і вільного життя навіть поклали на вівтар боротьби своє життя. І якщо хоча б половину наших співвітчизників були такими, як ці люди, хоча б у них так сильно боліло серце за рідну Україну, то наше життя вже давно б покращало і ми б вже давно жили як цивілізовані європейці.
Як би важко зараз не було, але не все так сумно, як уявляється. Адже в нашій країні дуже багато талановитої і патріотичної молоді, яка воліє за краще майбутнє України, у нас наймилозвучніша у світі мова, ми багаті на чудову землю з синіми озерами і безкраїми лісами, у нас живуть щирі і добрі люди, ми – найчудовіша у світі нація, яка заслуговує на заможне та щасливе життя.


Команда ДЮП «Ніхто, крім нас!»

Лунає музика "Червоно-біла машина". Капітан ніби за кермом, за ним виїзджає команда.
Всі:   Ми тобі не просто банда! Ми – пожежна команда!
Капітан: Команда…
Всі: «Ніхто, крім нас!»
Капітан: Наш дивіз…
Всі: «В скрутний, важкий, недобрий час,
          Лиш «101»! Ніхто, крім нас!»

Лунає мінус «Ніхто, крім нас!»
«Ніхто, крім нас», – сказати маєм нині
Коли біда спіткала весь наш рід!
І повернути борг ми мусим Україні, 
Ще ворогам сміятись будемо ми вслід. 

Рятуєте на сході всіх нещасних
Настав важкий для України час. 
Бо рятувальник має бути вчасно — 
Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас!
Нехай іще нас стримують літа, 
І літаки гудуть над головою, 
Але сьогодні вища є мета 
У нас з тобою, у нас з тобою.

Учень 1:
Коли біда спіткала Україну
Та полум’ям здійнялися шляхи,
Ти, рятувальнику, не біг в свою хатину!
Від смерті маєш ти людей спасти!

Учениця 2:
Населення від кулі потерпає,
Горять, немов папір, усі хати
Рятівникам же спокою немає!
Будь мужнім, рятувальнику, же ти!

Учень 3:
Коли країну нашу горе охопило
Надія тільки на таких, як ти,
Бажаємо вам мужності і сили,
Щоб шлях цей з гордістю пройти!

Музична пауза. На сцені залишаються двоє із агітаційним плакатом.

Учень 4:
Ти часу, глядачу, не гай,
Скоріш усе запам’ятай!
Зібрались ми у цьому залі,
Щоб вивчить небагато правил!
Якщо ти хочеш жить спокійно
Читай газету цю постійно…
Учень 5
Якщо знайшов якийсь предмет,
Що незнайомим є тобі:
         Розкрию я простий секрет
         Ти, друже, майже у біді!
Учень 6
         Він небезпечним може буть,
         До нього близько не підходь!
         І номер наш ти не забудь

         І не чіпай, і не штовхай!
         Ти часу, слухачу, не гай!
         Хутчіш підмогу викликай!
Учень 3
Живемо з вами в такий час,
Коли знать кожен це повинен
Тож прошу, друзі, я всіх вас
Прослухати такі новини…
Учень 2
Якщо почув ти свист гучний
І після свисту вибух чуєш
Для тебе вихід є такий:
Лягай на землю й поміркуєш
Учень 3
Про місце, де сховатись можеш
Це небезпечно для життя!
Лиш ти собі тут допоможеш!
Нема додому вороття!
Учень 2:
Ти в жоднім разі не ховайся
Туди, де може завалити!
І дуже сильно не лякайся
Бо ти не зможеш зрозуміти
Куди повзти,
куди сховатись
Кому довіритись,
А з ким  не знатись!
Учень 3:
Часи настали непрості
У небезпеці Україна
Та люди є такі, святі,
В скрутну хвилину не покинуть!
Музична пауза.
Роздається грім. Світло блимає…
Входять 4 стихії (Вода, повітря, земля, вогонь)
Лунає музика.
Голос з-за куліси: 
-  На славетній горі Говерла жили собі якось 4 стихії: вода, вогонь, повітря та земля. Вони не були ані злими, ані добрими, проте… Коли люди почали приборкувати вогонь, засмічувати повітря, землю та воду, стихії розгнівалися та почали мститися людям…
Виходять Земля та Вода.
Земля:
-         Чому це люди запровадились взимку рибалити? (В цей час виходить на сцену під музику рибак із вудкою, сідає.)
Вода:
-         Він думає, що йому це так просто із рук зійде! Не бувати цьому! Якби ти знав лишень, хлопче, із ким справу маєш… Я – вода! Так як мене заморозити, стаю крихкою кригою! Отримуй своє, якщо не знаєш моїх властивостей! Змахує руками.

В цей час лунає звук тріскоту криги та крига починає рухатись за куліси (За кулісами стоять інші, тягнуть за мотузку рибака на платформі.) Рибак лякається, проте злізти з криги не може. Вмикається «Пісенька Мамонтьонка». Коли повністю заїхав рибак за куліси, з іншого боку з’являється рятувальник під музику. На спині у нього напис «МНС України».
Рятувальник:
-         Не бійся, хлопче, я тебе врятую!
Забігає за куліси. Виходять вдвох!
Рибак:       
Ви – мій герой! Ви – мій спаситель! Віддячити я хочу вам! Та от тільки не знаю як!
Рятувальник:
Ти просто думай наступного разу, де ти рибалиш! Це ж небезпечне місце! Тут крихка крига!
До залу:
Ви, дітлахи, запам’ятайте,
На кризі грати небезпечно!
І у батьків завжди питайте,
Як вам вчинити безперечно!
Музична пауза.    Входять Повітря та Вогонь.
Повітря:
-         О, бачив, знову рятувальники цих людей спасають! Як же ж нам із ними боротися?
Вогонь:
-         Я знаю, як вчинити! Мої методи помсти ще ніколи не підводили, ось дивись-но! Люди не навчилися ще приборкувати вогонь…
Сценка під нарізку пісень.
Виходить хлопчик (в шортах, із зеленкою на коліні).
– пісня «Вийшов Вінтик погуляти» із мультфільму «Фіксікі»:

«1,2,3,4,5 вышел винтик погулять 
И теперь без него не фурычит ничего.
Винтик, винтик вроде малость,
Но возьмите выньте-ка.
В мире всё б давно сломалось
Без него, без винтика.»
Вибігє мати. Звучить пісня СерьГи «Валера, ти де?» Шукає сина.
«Кто-то радовался чаем,
Кто-то спал в палатке.
Вы Валеру не встречали?
Снова он играет в прятки.
И пока я разминался -
Пел "Берегите лес",
Валера потерялся,  Валера исчез.
Обычный вроде парень,
Их пруд пруди везде.
Ну, что же всех так парит?
Валера, ты где?
 Пісня Розенбаума «Ау, заблукав я в темному лісі». Хлопець гукає «Ау, ау…!»
Ау... Днем и ночью счастье зову.
Ау... Заблудился в темном лесу я.
Ау... И ничего другого на ум.
Ау. Ау. Ау...
 Пісня «Холодно» Вакарчук… Трясеться від холоду.
Холодно...
Якби не було і як би не дуло в твоє вікно,
З ким би не йшла до сну,
В тобі я втоплю свою весну.
 Запалює сірник. Звучить музика Scooter «Fire». Загорається вогонь.
Вибігає пожежник. Тушить пожежу. Рятує хлопця. Вероника
Агапова «Я тебе врятую».
 «Я тебя спасу, даже если будет трудно.
Землю обойду, проплыву я все моря.
Я тебя найду, путь укажут в небе звёзды, мне,
Чтобы спасти тебя.»
Разом обіймаються, прощаються.
 
Пісня Юнона і Авось 
«Не мигают, слезятся от ветра
Без надежды карие вишни
Возвращаться плохая примета
Я тебя никогда не увижу
И качнуться бессмысленной высью
Пара фраз залетевших отсюда
Я тебя никогда не увижу
Я тебя никогда не забуду…»
 
Виходять всі стихії. 
 
Вогонь: Слухайте, ну таких мужніх лицарів – рятувальників нам не подолати, як не старайся… 
 
Вода: Слухайте! А в мене виникла чудова ідея! Давайте краще об’єднаємо наші сили та будемо працювати разом із рятувальниками для блага суспільства!
Земля: Давайте! А як?
 
Вогонь: Ніщо так не об’єднує в Україні як почуття патріотизму! Тож воз’єднаймося, українці! Із півночі на південь, із заходу до сходу! Назавжди!
 
Танець воз’єднання прапора України – земля із небесами, жовтий з блакитним, стихії із рятувальниками під пісню «Сонце нам сяє» 
 
Учень 1:
А наостанок нам хотілося б сказати,
Що мусимо природу разом захищати!
І берегтися від немилості природи,
Від різної антропогенної негоди!
 
Учень 2:
Рятівників сьогодні лицарями звемо
А це, ви знайте, зовсім недаремно!
Ці люди дійсно є героями країни! 
Ми – українці! Бережімо Україну
 
Фінальна пісня
Рятуєш світ –
Людей захищаєш
Від горя і смерті, від різних загроз!
Тільки лиш ти
Бути слабим не маєш
Знай, що все мусиш сприймати всерйоз!
Коли країну війна охопила
Маєш буть мужним,- ні кроку назад!
Це ж бо твоя нагорода і сила, -
Бо в Україні кожен – твій брат!
Ваш Лицарський Хрест –
Людей рятувати,
Коли українці здійнялись з колін!
Ваш Лицарський Хрест –
Надією стати 
Для тих, хто потрапив у ворога плин!
(За це вам уклін! Низький вам уклін!). – Кланяються всі разом.



14 жовтня - День українського козацтваВиховний захід "Нащадки козацької слави"

Козацький словник
1.     Чому українських козаків називали запорожцями?  (Тому що, жили в пониззі Дніпра, «за порогами».)
2.     Поясніть основне значення слова «козак». (Вільна, озброєна людина)
3.     Де і коли в літописах вперше згадується про українських козаків? (У «Хроніці» Мартина Бєлського від 1489 р.)
4.     Як називався запорозький хутір? (Зимівник)
5.     Коли, ким і де була збудована перша відома Січ? (1556 р., Дмитром Вишневецький, острів Мала Хортиця)
6.     Як називалося житло січовиків? (Курінь)
7.     Якою зброєю найчастіше користувалися козаки? (Шабля, спис, рушниця, мушкет)
8.     Як називались козацькі човни? (Чайки та байдаки)
9.     Назвіть козацькі клейноди. (Хорогви, бунчук, литаври, пернач, булава, значки, палиці, печатка, каламар)
10.                        Що таке кіш? (Ставка кошового отамана)
11.                        Хто входив до складу козацької старшини? (Отаман, писар, суддя, єсаул)
12.                        Яких святих вшановували запорожці? (Ісуса Христа, Святу Покрову, Миколая Угодника, Архангела Михаїла) 
13.                        Коли і скільки разів на рік збирались козацькі  ради? (На Різдво, на Пасху, на Покрову)
14.                        Коли виникло реєстрове козацтво? (1572 р.)
15.                        Коли запорожці вперше захопили Перекоп? (1608 р.)
16.                        Коли козаки під проводом П. Сагайдачного захопили Кафу? (1616 р.)


Свято "Нащадки козацької слави",
виступ 11 класу.

Немає коментарів:

Дописати коментар