Народний календар

Лютий
У лютому день збільшується майже на три години, тому в народі кажуть "Лютневий сніг весною пахне". У більшості европейських народів він був останнім місяцем року - "фебруаріс" (з латинської - "очищення"). Наші пращурі його називали "сніжень", "лютень", "крутель", "зимобор", "бокогрій", "криводоріг", "межень". Поляки називають його "люти", серби, хорвати - "веляча". У селян завершувався зимовий відпочинок. Вони починали готуватись до нового хліборобського року: вивозили на поля гній, перевіряли зерно, ремонтували сільськогосподарський реманент. Скорочувались і вечорниці.

23 лютого - Прохора і Харлампія. Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин.
24 лютого - Власа. Прийшов Влас - із печі злазь. Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде. Як стверджує Л.І.Горбань в книзі "Народний календар погоди", що лютневими прикметами цікавились тому, що вони вказували, який буде травень. А з травнем у хлібороба всі надії на майбутній урожай. Морозні сухі періоди в лютому, вказували на жарку і суху погоду травня. 24 лютого можна спрогнозувати, яке буде літо - сухе чи мокре. Якщо в цей день буде іній, сніг, дощ, то 24 травня на Мокія Мокрого буде теж дощ, а якщо Мокій Мокрий - то і літо дощове.
27 лютого - Меланія. Погожий день - літо гарне.
29 лютого - Касяна. Він випадає один раз на чотири роки, тобто на високосний рік, вважається нещасливим днем.

У різних народів про лютий так кажуть:
Нема в лютому такої бурі, що не стихла. (Португалія).
Забутькуватого господаря зима розбудить. (В'єтнам).
Пізня зима - пізня весна. (Німеччина).
Важко сіно звозити, та легко взимку смикати. (Литва). Ховатимешся від літньої спеки - взимку замерзаєш. (Бурятія).
А ось що про лютий говорять українці:
Питає лютий чи добре взутий.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Місяць лютий - гостро кутий.
Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
Лютневі прикмети - метелиці та замети.
Довгі бурулі в кінці лютого - довга весна.
Великі бурулі на піддашках - буде добрий урожай кукурудзи.

Міжнародний день рідної мови

Герої Небесної Сотні

«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту (Євромайдану) у грудні 2013 — лютому 2014 року. Це мирні протестувальники, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Майдану.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Пливе кача…». 

Масляна!

Масляна - це свято смачних млинців та інших народних страв. Це саме веселе слов'янське свято, яке дісталося нам від язичницької культури в спадщину, і зберігся навіть після прийняття християнства.

Вважається, що людина, яка проведе масляний тиждень нудно і погано, буде йому протягом усього року супроводжувати невдача. Так що давайте веселитися, вітати смс і статусами на Масляну своїх близьких!

Виведення радянських військ з Афганістану

Святий Валентин

Всесвітній день комп`ютерника

День ENIAC, також День створення першого електронного комп'ютера

 відзначається 15 лютого. 

Історія свята в Україні

Уперше інформація про День комп'ютерника в Україні з'явилася у 2009 році. Більш розгорнута інформаційна кампанія була розгорнута в 2011 році, коли відомості про цей день потрапили і в україномовний віртуальний простір. У той же час, вітчизняні ЗМІ ігнорують відоміший в англомовному віртуальному просторі «День очистки комп'ютера» (Clean Your Computer Day), що святкується з 2000 року кожен другий понеділок лютого, і 2011 року припав на 14 лютого).

10 лютого - День безпечного Інтернету

 10 лютого 2015 року за ініціативою Європейської комісії в Україні проходить День безпечного Інтернету, організаторами якого є Коаліція за безпеку дітей в Інтернеті, що проводить ряд комплексних соціальних програм, покликаних привернути увагу суспільства до загроз, що несе невміння правильно користуватися мережею Інтернет.

День безпечнішого Інтернету (англ. Safer Internet Day) — відзначається у вівторок другого тижня лютого з 2004 року.

Захід був запроваджений у 2004 за ініціативою європейських некомерційних організацій European SchoolNet та Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету).

Цього дня в багатьох країнах світу обговорюються:

• шляхи безпечного використання молоддю Інтернету,
• питання інтернет-етики
• загрози протизаконного контенту.

День безпечнішого Інтернету має на меті досягнення об'єднання зусиль держави, бізнесу і громадськості для популяризації механізмів безпечної роботи в мережі, перш за все серед дітей та молоді.

Цей день в історії України

1648 рік  — Богдана Хмельницького обрано гетьманом України.                                          Внаслідок відновлення після Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. української держави гетьман став її главою. В його руках була зосереджена вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади, він здійснював зв'язки України з іноземними державами, мав значний вплив на церковні справи. 

Українська держава Богдана Хмельницького викликала захоплення численних сучасників — дипломатів, мандрівників, літописців. Італієць Альберто Віміна, який особисто бачив гетьмана 1656 року й неодноразово розмовляв з ним, у своїх спогадах пише про український народ у період його найвищого злету в часи Хмельниччини. Особливо його вразила демократична форма правління козаків — скликання Ради для обговорення важливих державних питань, коли козаки у присутності гетьмана спільно їх вирішують.

120 років від дня народження Івана Романовича Галинського (1895-1965), українського кобзаря. Родом з Харківщини. За фахом учитель. З 1935 року виступав як соліст; учасник самодіяльного ансамблю бандуристів Київського товариства сліпих. Виконував жанрово-побутові, гумористичні, сатиричні та жартівливі пісні («Про самураїв», «Жили-були у Варшаві»).
Га́линський Іва́н Рома́нович (справжнє — Лопата; *28 січня (9 лютого) 1895, с. Морозівка, тепер Баришівського району Київської області — †29 липня 1965) — бандурист. Навчався в Київському університеті за фахом учитель. 1932—1935 працював в ансамблі бандуристів М. Опришка (в якого брав уроки співу) в Києві, а з 1934 виступав як соліст Київської філармонії. Виконував жанрово-побутові, гумористичні й жартівливі пісні. Співав у дуеті з лірником О. Цибульським. Репресований в 1938 у справі Борця Івана Олексійовича. Засуджений на 10 років. На засланні був в Естонії та Карелії. Після реабілітації виступав в ансамблі бандуристів Українського товариства сліпих.

Діалекти української мови

Кожна природна мова характеризується наявністю терито-

ріальних відгалужень – наріч, діалектів, говірок. Їх виникнення сягає глибокої давнини, ще родоплемінного періоду, а терито-ріальне закріплення сягає часів феодалізму.

Втім, для багатьох це означало родинну традицію чи політичний сентимент, бо реальна мовна ситуація є цілком відмінною. Для оцінки цієї реальної ситуації соціологами Києво-Могилянської академії було запроваджено поняття “мови, якій надається перевага” (мова, яку вільно обирав респондент для відповідей на запитання, поставлені відразу двома мовами – українською і російською). За даними репрезентативного опитування в цілому українській мові в Україні віддають перевагу 48,6 % 
респондентів.

  Територіальна українська мова складається з трьох наріч. 
До північного наріччя належать діалекти Чернігівщини, 
Сумщини, Київщини, Волині. Південна межа цього наріччя проходить приблизно в Луцьку, Рівному, Прилуках, Конотопі. 
Південно-західне наріччя складають діалекти Вінниччини, 
Хмельниччини, Тернопільщини, а до південно-східного – діалек-ти Харківщини, Луганщини, Донеччини.
Територіальні діалекти – це різновиди мови, де вона живе, 
функціонує і розвивається природним шляхом. Це ті потічки, які впадають у могутнє річище загальнонародної мови та її
вищого, окультуреного різновиду – літературної мови. 
Пересохнуть струмки – обміліє ріка. 
«Мова народу розчленована в діалектах, а зібрана воєдино 
в літературній мові»(Г.Брінкман)

Видатні українці

    Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Її красою захоплювались поети, художники та композитори. 
     Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. В Україні працюють учені, яких знає весь світ.