У лютому день збільшується майже на три години, тому в народі кажуть "Лютневий сніг весною пахне". У більшості европейських народів він був останнім місяцем року - "фебруаріс" (з латинської - "очищення"). Наші пращурі його називали "сніжень", "лютень", "крутель", "зимобор", "бокогрій", "криводоріг", "межень". Поляки називають його "люти", серби, хорвати - "веляча". У селян завершувався зимовий відпочинок. Вони починали готуватись до нового хліборобського року: вивозили на поля гній, перевіряли зерно, ремонтували сільськогосподарський реманент. Скорочувались і вечорниці.
23 лютого - Прохора і Харлампія. Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин.
24 лютого - Власа. Прийшов Влас - із печі злазь. Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде. Як стверджує Л.І.Горбань в книзі "Народний календар погоди", що лютневими прикметами цікавились тому, що вони вказували, який буде травень. А з травнем у хлібороба всі надії на майбутній урожай. Морозні сухі періоди в лютому, вказували на жарку і суху погоду травня. 24 лютого можна спрогнозувати, яке буде літо - сухе чи мокре. Якщо в цей день буде іній, сніг, дощ, то 24 травня на Мокія Мокрого буде теж дощ, а якщо Мокій Мокрий - то і літо дощове.
27 лютого - Меланія. Погожий день - літо гарне.
29 лютого - Касяна. Він випадає один раз на чотири роки, тобто на високосний рік, вважається нещасливим днем.
У різних народів про лютий так кажуть:
Нема в лютому такої бурі, що не стихла. (Португалія).
Забутькуватого господаря зима розбудить. (В'єтнам).
Пізня зима - пізня весна. (Німеччина).
Важко сіно звозити, та легко взимку смикати. (Литва). Ховатимешся від літньої спеки - взимку замерзаєш. (Бурятія).
А ось що про лютий говорять українці:
Питає лютий чи добре взутий.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Місяць лютий - гостро кутий.
Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
Лютневі прикмети - метелиці та замети.
Довгі бурулі в кінці лютого - довга весна.
Великі бурулі на піддашках - буде добрий урожай кукурудзи.
Немає коментарів:
Дописати коментар